Опубліковано: 2007.11.14
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Марина Матвєєва

Переводчику


Понимаешь, ты ремесленник.
Перевод души моей
Ты не сделаешь. Ни весть тебе
Ни известье из сетей
Собственных ручонок маленьких
Не извлечь под Божий свод.
Я тебе цветочек аленький,
Ты – чудовище его.
Ах, у монстра очи принцевы,
Ах, душа его чиста!
Но свои взрастают принципы
Из цветочного листа.
Лепестки мои – заутрени,
Лепишь ты вечерний звон
Там, где мозоньки запудрены
Соспряжением времен.
Над цветком живые тапочки
Нарезают виражи –
Чудо-юдо скажет «бабочки» –
И попробуй не скажи.
Ах, спасибо, что цветочек ты
Размножаешь в неродных
Цветниках. Но корня прочного
Не имеет он у них.
И у нас твои растения
Рассыпаются в руках.
Ты – живое воплощение
Вавилонства в языках.
И мучимы строки жаждою
Вне чужого бытия.
Но душа у нас у каждого
Непереводимая.
2007
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/8599/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives