укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.11.09
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

ТУФЕЛЬКИ

Целая жизнь – за три года
глупых надежд, скандалов, драм.
Хоть бы сказал тогда мне кто-то,
что я вернусь опять сюда.
И не к разбитому корыту,
но с багажом открытых ран –
отогреваться – дома. Битой
картой на стол легла фата.
Я в фатализм уже не верю,
сцены венчания не люблю.
Я закрываю плотнее двери,
и зажигаю свою свечу.

Ночь спиритических сеансов,
где вместо духа – мой альбом.
Звуки и запахи здесь остались,
но изменились все и всё.
Жизнь пролетела. Год – за десять –
ноша на плечи в тридцать лет!
Мы хоронили близких вместе,
мы покупали вместе плед.
Но на могилах зацвел репейник,
плед износился и пропал.
Новые даты и новое время
я отмечаю – без тебя.
И слава богу за все, что было,
мути семейной растаял след.
Я тебя просто не любила –
и оправданий веских нет.

Что меня вынудило – по снегу,
в туфельках легких топать в ЗАГС,
кой черт заставил переехать
в эту квартиру, где не было «нас».
Были обеды, компьютер и кошки,
были игрушки, часы и диван.
Елка была новогодняя тоже,
люстра красивая, вроде, была.
Было так много, что все не упомнишь,
врезалась больше всего суета,
и одиночество злое. Потом уж –
боль сплошняком. И последний удар.

И снова в туфельках летних по снегу,
в ночь, в никуда уходила. Игра
жизни в пятнашки.  И нечего делать –
просто пришлось адреса поменять.
Все хорошо. Устоялось, забылось,
и залатала на сердце дыру.
Только откуда – скажи мне на милость
чистую веру теперь я возьму?
Солнце приходит, и ластится ветер,
снег в ноябре вновь нечаянно лег.
Я постарела на 3-0 столетий, -
в теплой руке не растаявший лед.
И одиночество хлещет по жилам,
но слава богу – зацепкой за свет
манят слова, что мы все-таки живы,
что я немного, но все же поэт.
Счастье могу сочинить и удачу,
заново время могу написать.
Греет любовь меня новая – значит
в туфельки летние прыгать опять…

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні