укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44602, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.10.26
Роздрукувати твір

Олександр Товберг

Он был великим пророком

Он был великим пророком

Ироническая повесть, почти по Библии

«Он будет великим пророком», -
Однажды он понял это,
Увидев ангела в небе,
Который сказал ему: -Завтра
На город, в котором живёшь ты,
Обрушится гнев Господний,
И будет разрушен город,
И будут убиты люди,
Попавшие в сеть порока.
Пойди и скажи им это.
*
Подпрыгнул старик окрылённый,
Воскликнул: -Я буду пророком!
Великим пророком буду,
Равным Иеремии, Ионе или Михею,
Или…
И вот сомнений
Захвачен он был потоком:
-Кто я? Пропойца жалкий!
И тут вдруг – такое чудо.
Наверно, намедни лишку
Хватил я вина, наверно,
Всё это мне приснилось
Спьяну. Кто мне поверит?..
*
Но всё же на всякий случай
Он город к утру покинул.

*
И с ужасом наблюдал он,
Как с неба огонь полился,
Как люди метались в криках,
Как стены домов сгорали,
Как всё это провалилось
Под землю, и как вздохнула,
От гнёта освободившись,
Земля. И утихло небо.
*
Тогда на колени пал он,
И рвал на себе он платье,
Стенал и на голову сыпал
Горячий  песок пустыни.
-Я виноват! – вопил он, -
В смерти людей, в безверьи!
Жалкий пропойца, жалкий,
Прощения мне не будет!
*
А позже пошёл в закат он,
Навстречу звенящей ночи,
И так говорил он тихо,
Что только лишь скорпионы
Речи его внимали,
Да ангел, который сзади
Бесшумно по воздуху плёлся.
*
-О том, что я был пророком,
Никто теперь не узнает…
Но, Господи, если слышишь,
Клянусь тебе всей душою,
Что пить навсегда я брошу!

8.04.02

2002
© Олександр  Товберг
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні