Опубліковано: 2007.09.30
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Микола Ширяєв

В завершении

Живи, живи, джигитствуй по волнам,
Покуда старость не огреет по запястьям.
В конце пути, ей-ей, покажут нам
Того, кто смог наесться личным счастьем.

Варились мы в одном; как ни крути,
Под нами сланцы, а над нами просинь.
Но мне, когда случится мне уйти,
То должно мне сказать, что не был вовсе.

Бо все, кому вещал я впопыхах,
Внезапным жестом мне показывали спины:
Хотели слышать о танцующих богах,
Никто не хочет песен о Едином.

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/7675/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives