укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.09.25
Роздрукувати твір

Тетяна Аінова

Я ХОЧУ ТЕБЯ СПАСТИ

автор музыки и исполнитель Грегори Кац

(песня в стиле «техно»)


В паутине жадных улиц, в узелках площадей –
как покорно ты спешишь, уже не помня куда!
В этом городе не видно одиноких людей,
в этом городе пасутся человечьи стада.
Ты внезапно понимаешь, что для них ты никто,
лишней тенью пробегая в чьём-то встречном мозгу.
Если, фарой не сморгнув, тебя раздавит авто,
алой краской по асфальту ты взбодришь их тоску.

Слышишь музыку в пути?
нет верней, чем эта ересь:
я могу тебя спасти,
если ты в меня поверишь.

Жизнь лежит перед тобой, как неоплаченный счёт,
в ней пространство искалечено инфляцией грёз.
А навстречу, как из раны, твоё время течёт,
солонея талым снегом и дождинками слёз.
К ночи сумерки сгущаются в бетонный забор,
и призывные огни слагают надпись "не сметь".
Всё мерещится тебе какой-то выстрел в упор,
неожиданная, ни за что смерть!

Я хочу тебя спасти,
тусклый страх сорвать, как ветошь.
Я могу тебя спасти,
если ты в меня поверишь.

Я умею останавливать время, как кровь.
Я умею у пространства похищать миражи.
Только выбери себе один из новых миров,
только выбери его – и мне тихонько скажи.
Без тебя живые звёзды моих глаз не горят,
без тебя так беззащитна нежной кожи броня!..
Но по мне, как по асфальту, пробегает твой взгляд –
я такая же, как ты, и ты не веришь в меня.

Мы кричим своё "впусти"
с двух сторон единой двери.
Я хочу тебя спасти,
чтобы ты в меня поверил.


1999

Песня написана в качестве приложения к рассказу «Как два моих лица». Автором является один из персонажей.

© Тетяна Аінова
© музика: Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні