укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.09.03
Роздрукувати твір

Віталій Ковальчук

***

*   *   *
В тот год меня бросали все –
Идеи, женщины, удача.
Судьба, как загнанная кляча,
Ползла, от водки окосев.

Пегасы дружною толпой
На вкус, на цвет или на запах
Через Атлантику на Запад
Ушли. А после был запой.

И лишь тобой был свет пролит
На миг, и вновь тебя не стало.
И я сорвался с пьедестала
И заорал: «И ты, Лилит?»

«И я, - ответила мне ты. –
А что мне от крикливых песен?
Ты мне уже не интересен.
Ты – боль, ты – символ суеты.

Ты страшен тем, что одинок.
А кем ты выполз из тумана?
Лауреатом раз – Майдана?
И ты кричал, что ты пророк!»

Я замер, я застыл, затих.
Она права. Какого черта?
А вдруг не выдержит аорта,
И кем останусь я для них?

Ну, жил какой-то там поэт.
Ну, в преферанс играл неслабо.
Ну, водку пил, ну, были бабы.
Ну, брился как-то и … О, нет!

Покуда в жилах кровь звенит,
Я буду голосом и словом,
И, злобной завистью не сломлен,
Опять спрошу: «И ты, Лилит?»

И ты, конечно же, сдалась.
«Ну, что с тобой таким поделать?
Тебя бросала я раз девять,
Но здесь моя бессильна власть.»

И я, влюбленный наповал,
Уже не помнил, кто я, где я.
Я дух, я вечен, я идея.
Я плакал, пел и оживал.
И вот на сцену вышел вновь.
Плевать – певцом или пророком.
Поэт не будет одиноким,
Покуда в мире есть любовь.

И пусть Господь её хранит,
И пусть лишь светел будет путь наш.
И ты вовеки не забудешь.
Тысячеликую Лилит.

1998
© Віталій Ковальчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні