Ігор ЖукПісня Галицького полку УССНизько схилилась калина, ніби молиться Богу.
Вітер за нами несе чи то пісню, чи то тугу...
Мамо, не треба – не йдіть нас виглядати на дорогу;
Ой, ще не скоро нам коників пасти коло Бугу!..
Чути нам, чути, як рідний голос нас додому кличе,
Видно нам, видно біду, що наступає від Любліна...
Мамо, ми мусим бути тут – бо ми стрільці святої Січі;
Мамо, не майте нам за зле, бо тут так само – Україна!
Хмарами круки злітаються з Поділля і з Полісся,
З Білої Церкви удосвіта на Фастів виступаєм.
Доля на долю, як шабля на шаблю, піднялися –
Хлопці, до бою! – ми свій полк докупи в небі позбираєм!..
Мало нас, мало, нас замало, аби край оборонити;
Тільки й надії – на шаблю, на серце і на Бога.
В Києві дзвони мовчать, бо нема об чім дзвонити –
Нашої віри нема, а чужа їм – не підмога...
Низько схилилась калина, ніби молиться Богу.
Вітер за нами несе чи то пісню, чи то тугу...
Мамо, не плачте, не йдіть нас виглядати на дорогу –
Ой, ще не скоро нам коників пасти коло Бугу!..
|
1991 Галицький полк Українських Січових Стрільців, що дислокувався у 1918 році поблизу Білої церкви, був однією з головних ударних одиниць військ Директорії в боях за Київ і майже весь поліг у тих боях. Пісня з фільму "Симон Петлюра" (НКУ, 1993) © Ігор Жук © музика: Ігор Жук |
