Опубліковано: 2006.10.17
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Вікторія Шпак

***

***
Хочу купити
усі квіти,
усі на світі
і подарувати афганцям,
щоб не мучилися,
що загарбники чи самозванці,
невпевнені вони
були щоб лише у війні.
І навесні
хай пробиває землю
уперта зелень.
Хай згадує, як у Кабулі
поліг від кулі
ад’ютант його світлості,
його щирості,
його чесності й сміливості.
А він матері
має віддавати
речі сина, –
і крутится невпинно
стрічка
майбутня, зустрічна,
і захлинає відразу
образа,
гнів
невимовлених слів –
кому?!
У пітьму…

2005
© Вікторія Шпак
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/700/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives