Опубліковано: 2007.07.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Наталія Медведєва

***

Засмучене небо наш день приховає,
втрачаю тебе, коли засинаю.
Я не візьму нікого в куток свого сну,
ти не впустиш мене у країну свою,
не врятують обійми: ніч зрадить обох,
де узяти безсоння на двох?

Так завжди буває, і хто в цьому винний?
- зупиниться серце, а друге не встигне...
Може знає ще хтось таємницю Едему:
змій-спокусник також був закоханий в Єву.
...Трохи сонця в холодній воді,
в`ється осінь на бігуді,
ти вивчаєш мене, нас вивчають обох,
а я хочу кохання на двох.
1997
© Наталія Медведєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6803/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives