Опубліковано: 2007.07.20
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Вiкторiя Тищенко

На город наводим глянец

На город наводим глянец.
Мы думаем: в межзаводье
собрав листьев скудный ранец,
Природа навек уходит.

А солнце таким мыслишкам
смеется, бьет окон звенья.
Не правда, порой мы слишком
себе придаем значенье?

Нам кажется: вся в печали
несет ива груз невзгоды.
А ива озорничает:
щекочет пальцами воду...
2007
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6713/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives