укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.07.10
Роздрукувати твір

Тетяна Аінова

СЕЛЯВИ СЕЛА

Простозелёный, простоголубой –
такой простор, что впору опростаться.
В надежде, что прострацию пространства
не всякий раз венчает мордобой.

Пока всё тихо. Мирно. Вне игры.
Заботы тяжки, но неприхотливы.
Мой инфернальный цвет вобрали сливы.
Меня целуют только комары.

По подиумам просек и мостов
мосластые коровы сонно бродят,
вихляя головами вместо бёдер,
обмахиваясь косами хвостов.

Вот только трубы затрапезных крыш
невольной формой маленьких беседок
обманывают, что дымок их едок,
как если бы табак... или гашиш...

Когда бы я была от сей земли,
во всём сродни её красе-разрухе,
которую обсиживают мухи
и лаем устилают кобели,

о, как бы я добротно облеклась
в необозримые холмины попы,
промеж кремезных ног – пучок укропа
и для потомства безотказный лаз!

Лицо? Но различимы ли черты
у яблочка? На яблоне столь рясной.
Все лица в первой спелости прекрасны,
а сморщишься – так то уже не ты...

Зачем, природе этой вопреки,
я всё цветеньем изнуряю древо?
Просроченная тайна, псевдодева,
исчадие невянущей строки.

И можно ли, отринув благодать,
в её глуши остаться – скромной гостьей?
Свой принцип неучастия в компосте
какими словесами оправдать? –

“Прости, я воспою ещё, бог даст,
пшеницу и сады, навоз и влагу,
закаты в масть линялому госфлагу
и облаков дырявый пенопласт…»

Ну вот, опять я взглядом в небесах.
Там ястреб с голодухи гордо реет.
А мне кричат: «Копай, копай быстрее!
И мелко мне в картофельных лесах,
и вечность отправляется в просак.

2007
© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні