Опубліковано: 2007.06.20
Поетичний розділ: Містика, видіння

Сніжана Малишева

Послание Маргариты.

Так робок силуэт последних хризантем
И хрупок солнца луч в октавах ноября.
А твой белёсый взгляд лишь отраженье тем.
И кажется, что снег твоей душе родня.
Кристаллизован свет в мгновенья и века.
Ложится снег в цветок осеннего огня,
Неся живому смерть, коснувшись лишь слегка.
Он терпко-белый миф из будущего дня.

Вечерней мессой я, и звуком снов твоих
Войду в уставший мир и приведу коня.
И полетим с тобой… Ты помнишь тех троих?
Их звёзднотёмный зов прекрасен… Жди меня.
2007
© Сніжана Малишева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6435/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives