Опубліковано: 2007.06.20
Поетичний розділ: Містика, видіння

Сніжана Малишева

Письмо из вечности.

Снова сольются событья в спонтанном полёте,
Лето сплетёт свои сети, срывая соцветья.
Вы меня встретите в вечности, если умрёте.
Скоро ли? Сколько вы лет подождёте? Столетье?
Нежно ли лижет вам щёки чужая собака?
Нужно ли вам вспоминать про меня воспаленно?
Как погибала в грядущем шальная Итака*?
Просто поставьте мне свечи, вздыхая влюблённо.
Я мотыльком замелькаю, монашкою в церкви.
Ваша душа меня вызовет, зов огласив.
Я на минуту вернусь, отогреюсь. Не меркли
Наши желанья вплетённые в игрища ив.
2003
© Сніжана Малишева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6429/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives