Опубліковано: 2007.06.15
Поетичний розділ: Містика, видіння

Сніжана Малишева

По мотивам фрески


Сворачивается небо
Ангел безутешно
Про нас рыдает и лепечет
      Дмитрий Корсунь



Ты говорил, что ангел безутешно
Сворачивал то небо – ерунда,
Скорее равнодушно, чуть поспешно,
И как соринки были города.

Как вирусы, людишки умирали
От праведной инъекции добра,
Забыв любови, узы и морали,
Глаза закрыли. Темнота с утра

Обволокла мирок, Землёй хранимый,
И небеса исчезли в одночас.
Тот ангел был лирически ранимый,
И отвернул он взор холодных глаз.
2003

По мотивам фрески
Кирилловской церкви (г. Киев)
«Ангел, сворачивающий небо»

© Сніжана Малишева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6334/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives