Опубліковано: 2007.06.12
Поетичний розділ: Містика, видіння

Тетяна Аінова

***

Когда я впервые проснусь не здесь,
и это впервые не будет сном, –
в премудро сплетённом нигде гнездясь,
заметив ничто и срастаясь с ним, –
и это впервые не будет грязь,
но это впервые не будет нимб

А здесь про меня красиво наврут,
как шла я по трупам любимых мужчин,
и будет воспет мой нескорбный труд
и смыслом поближе к людям смещён,
но перечень избранных мной утрат
мне станет приятен, забыт, смешон

За некую (ниточку?) вскользь держась,
немыслимое не решаясь смыть,
я встречу тебя и скажу: Ложись,
нам больше не тело ни ждать, ни сметь.
И это впервые не будет жизнь,
но это впервые не будет смерть
2001
© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6259/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives