укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.06.07
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

***

Прижаться к земле, и застыть на рассветном безумье,
Впитать в свою кровь беспокойную кровь тополей.
Никто не узнает, никто не поймет, что ты умер.
Никто не увидит струящейся жизни твоей.

Дано только небу – до сути проникнуть в безмолвье,
Дано только жизни - струиться меж вен – в облака.
Никто не придет, не откроет поющее море,
Никто не поднимет звезду на дрожащих от тайны руках.

И я – об одном – повторяю, прижавшись к планете безмолвной,
Иные слова говорить – не достаточно голого рта.
Я внемлю земле – и землею наполнено горло,
И жизнью наполнена бренная сущность моя.

Пусть завтра – стихи оборвутся, рассыплются белою пылью,
Пусть завтра планета меня в свои руки не сможет принять.
Я - есмь. Я – прижавшись губами к полыни,
Пью мир. И планета врастает в меня.

Никто не услышит, как двери откроются в небыль,
Внезапно не станет земли, и погаснет бушующий мир.
Никто не спасет от заката горящее вечное небо –
Не вечно оно вне живущей и смертной груди.

И мир умирает, когда мы теряем сознанье,
Когда мы струимся – из жизни в иные миры.
Прижмитесь к земле, пока еще небо пылает!
Пока еще здесь, в этом мире, пылают цветы.

Все это – для нас, нашим венам и нашим глазницам –
Предельность земли, круговое рождение дня.
Я только смотрю, как по небу проносятся птицы,
И я уже – вечность, и вечна – в ладонях земля.

2003
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні