Опубліковано: 2007.06.02
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Наталя Забіла

* * *

Тихо дерева колишуться сонні,
Вогкістю тягне з ріки.
Глянь, як сьогодні у небі бездоннім
Падають часто зірки.

Зірка покотиться, в безвісті темній
Слід вогневий проведе…
Швидше показуй бажання таємне,
Поки вона не впаде!

Якщо покажеш свою таємницю,
Поки той слід не погас, —
Все, що задумав, напевно здійсниться,
Так я чувала не раз.

Ах, я не вірю казкам старовинним!..
Тільки на мить стережу…
Котиться зірка!.. — й бажання єдине
Пошепки швидко скажу.

Тихо кажу і всміхаюся гірко:
Нащо обманююсь я?
Знаю — впаде і загасне, як зірка,
Мрія безглузда моя.
1939

Публікується за виданням: Наталя Забіла «Три чверті віку», Поезії, К. «Дніпро», 1978. — 256 с.

© Наталя Забіла
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/6016/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives