укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41901, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.06.02
Роздрукувати твір

Наталя Забіла

ВЕСЕЛА АБЕТКА

А
Автобус їде по алеї.
Акація цвіте в садку.
А ми, зібравшися під нею,
Абетку вивчимо легку.

Б
Будинок білий біля річки
З балконами на кожен бік
Будують братик і сестричка,
Бо в них і батько будівник.

В
Веселі вишні вкрили віти,
Виблискують з височини.
Василько воду ллє на квіти,
Щоб вище виросли вони.

Г
Ґелгочуть під горою гуси.
В город забігло гусеня.
— Гиля, гиля! — гука Ганнуся,
Його з гороху виганя.

Д
Дубові дрова дід рубає
В дворі під деревом старим.
А дітвора допомагає
Носити дрова з двору в дім.

Е
Електрику містам і селам
Електростанції дають.
Колгоспники гуртом веселим
На елеватор хліб везуть.

Є
Єноти вивели гуляти
Своє єдине дитинча.
За їх сім’єю вовк зубатий
Єхидно стежить з-за куща.

Ж
Жуки дзижчать в садочку літом.
По стежці жабка — плиг та плиг!
Жоржини квітнуть жовтим цвітом,
Кружляють бджоли біля них.

З
Зима морозяна надворі.
Замети білі на землі.
Зоріють в небі ясні зорі.
Заснули зайчики малі.

Д
Дивись, який новий годинник
Висить на стінці нині в нас.
Усі години та хвилини
Ми вивчили, щоб знати час.

І
Івасик іграшками грався,
А по двору ішов індик.
Івась побачив і злякався
І від індика в дім утік.

Ї
Їжак покликав їсти й пити
Своїх маляток-їжачків.
Та не схотіли їсти діти, —
Він їхню їжу сам поїів.

Й
Йоржа впіймав на вудку Йосип,
Схопив і зойкнув: Ой-ой-ой!
Не знав, напевно, Йосип досі,
Який колючий йоржик той.

К
Качки край копанки клопочуть,
Качаток кличуть під комиш.
Кача впіймати кішка хоче.
Катруся киці каже: — Киш!

Л
Лелека ластівку питає:
— Хто вище всіх птахів літає?
— Літають люди вище всіх
На літаках своїх легких!

М
Ми з мамою в Москву поїдем,
В найкраще місто на землі!
Помчим в метро, в музеї підем
І побуваємо в Кремлі.

Н
На довгу нитку намистини
Настуся хоче нанизать.
Вона, напевно, буде нині
На нашім святі виступать.

О
Ось гляньте: з оленятком олень
У зоопарку нашім є .
Окрайком хліба тато Олин
З-за огорожі їм дає.

П
Похмуро плещуть хвилі в морі.
Пливе на північ пароплав.
В пургу і шторм в морськім просторі
Він путь до пристані проклав.

Р
Ромашки рвати ми ходили
Над річкою в рясній траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріжками на голові.

С
Стоять під снігом сосни сонно.
Сидять на соснах снігурі.
Санчата на ставок з розгону
Скотились весело з гори.

Т
Тепер весна. Тарасів тато
На тракторі в степу весь час.
Як тато, трактористом стати
Також збирається Тарас.

У
Уранці йдуть учитись учні.
Учителька у школі жде.
Улянці нашій аж незручно:
Чому ж вона туди не йде?..

Ф
Фурчить, блищить на різні фарби
Фонтан веселий у садку.
В нім водить флот легкий та гарний
Федорка в білім фартушку.

Х
Хоч хвилі ходять і хлюпочуть,
Хоробрі наші хлопчаки
В човні хиткому їхати хочуть —
Вони хороші моряки!

Ц
Цапок водицю п’є з цеберка,
Скубе травицю на лужку.
Солодкий цукор чи цукерка —
Це теж цапкові до смаку.

Ч
Чубата чапля чваньковита
Через болото йде одна.
Чомусь з журавликом дружити
Не хоче капелька чудна.

Ш
Шматок сальця шукає мишка,
У нашій шафі шарудить.
Як шугоне на мишку кішка! —
А мишка шусть у шпарку вмить!

Щ
Ще дощ іде, періщить злива.
Щенятко вимокло, як хлющ.
А щиглик, щебетун щасливий,
Щебече, пурхнувши на кущ.

Ю
Юрасик любить працювати,
Він юний садівник, юннат.
З юрбою малюків завзятих
За школою він садить сад.

Я
Ялинка ясними вогнями
Яскраво світиться й сія.
Якраз до свята цими днями
Усю абетку вивчив я!

Ь
Ось день скінчивсь. Закрию книжку,
Бо скрізь вже тінь і лялька спить.
І я вкладусь в м’якеньке ліжко
І теж засну, як лялька, вмить!

1970

Публікується за виданням:
Наталя Забіла «Весела абетка», К. «Веселка», 1975. — 36 с.

© Наталя Забіла
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні