УТОМА
Ввійду у шафу осені,
дверима скрипне вітер, і зачинить –
лизатиме дощами і снігами
зима дверей тих ручку….
прохолодним сонцем
асфальт лікується  щоранку                        
зсохлим язиком                                          
торкає піднебесся
і пробує свій голос – який китам лиш чутний
…ніч одягає сукню з диму,
туманним шалем огортає шию
гарячу, голу,
і іде до Сонця – у Дім, де те ночує))

ВЕСНА
Один сміливий ранок
злізе кошеням
грайливим
мені під ковдру, збудить і змуркоче,
волого лапою-росою
торкатиметься лоба
а потім пляшку перекине на столі – і вітер за вікном спяніє…

ЛІТО
Сонце встає, задирає голову
вище самого себе,
Сонце віддзеркалюється у всіх дзеркалах
із тиші, прохолоди й пустоти…
наспівує неспішною ходою:
«Поспіли гарні і величні гарбузи чарівні
одного з них охороняє Лев» ))
[U]