Опубліковано: 2023.09.24
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрiй Рассказов

Павуча

тьмяніють пейзажі та посмішки щирі
на обрії смутки та перестороги
не тільки птахам відлітати у вирій
панам павукам засвербіло в дорогу

ось хрестик на груди а ось і на спинку
на щастя тут ніц не потрібні вокзали
павук обирає міцну павутинку
нехай всі тепер поминають як звали

він повз до загалу сумирно й негордо
коли від самотності сіпалось око
за мить спілкуванням вже ситий по горло
від натовпу біг у куток одинокий

романтик і сноб він в поезії петрав
як стріне лауру або лорелею
то тягне її у таємні тенета
щоб потім у тетріс погратися з нею

і ось він летить між птахами як рівний
всі вісім очей мов лискучії лінзи
де пустить він знов павутиння й коріння
не знає ніхто та і бог з ним і хрін з ним

2023
© Андрiй Рассказов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/54889/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG