Час викласти на стіл старі мапи
і читати по них  історію нашої нації.
Розпочнемо з чорного періоду
на потрісканій мапі імперії тюрми народів.
Старі мапи свідчать  тільки факти:
прости "Свят-Боже!", на мапі імперія
помазаних злодіїв, в якій живий люд
тільки наказують і катують злодії,
а люд виживає в заполярних каторгах,
А на цій засмальцьованій мапі,
імперія пекла, в якій цілі народи виселяли
в мордовію та в сибірські мордори,
на якій відмічені тисячі гектарів
цвинтарів, а саме на магаданських
виселках та копальнях-рудниках.
Це дуже пошарпана мапа імперії,
в якій сотні тисяч душ-кріпаків, -
упаси мене "Свят-Господній!", -
голодують і цькують душі
у монастирях-бастіонах, і щодня
заливають гіркою свавільну недолю.
А на цій магістратській мапі, імперія,
в якій голодомори навколо міст-храмів,
людомори з бунтами прихожан-міщан.
На цій старій  мапі губернського приказу,
імперія бородатих
холопів і поголених зайд, котрі ведуть
логістику столітніх війн бузувірів
з усіма народами-сусідами на півдні.
Старі мапи історії імперії - це свідки
руйнації Старої Русі новими бузувірами.
Ще роздивимось  інші старі мапи,
укладені в Європі,  які визначають
цивільні міста з правами і вольностями.
Їх завжди спалювали в столиці імперії,
їх часто викрадали і просто знищували,
навіть вирізали тих, усіх, хто бачив їх.
А це стара шкільна мапа імперії невігласів
права, які не мали і не хотіли знати,
що є таке почуття - поклик волі.
Продажні раби, які не мали свого дому.
Імперія приказних душ іноземних царів,
де продавались душі, живі і мертві,
продавались на всі сторони - за кордони:
це раби, що  гнались в цивілізовану Азію,
це раби, що перепливали в меркантильну Америку,
це раби, що тікали в ситу, культурну Європу.
Ось, стара мапа імперії,
в якій ниці бурлаки тягнуть
дубину вздовж річок,
в якій державні кріпаки
гнуть спини біля розбитих
дерев'яних корит,
в якій творчі люди ходять
в кандалах арештантів  по казематах,
а волоцюги сидять на мануфактурах.
Імперія таврована на мапі,
на якій вказані каторжні душі,
котрі гинуть на рудниках.
Перед очима реставрована мапа імперії,
в якій усі невільники долі мають ранги:
1) ненажерливі ледарі неуки-бездарі,
2)крадії-дворяни
, 3)волостні убивці,
4)брехуни-камергери,
5)кріпаки-посіпаки,
6)раби-безхатьки.
Зрозуміло, що довірені  бандюки
засідають завжди і повсюди в імперіях.
Тепер оглянемо стару мапу імперії,
перед якою відкриваються роти
в усіх брехунів-служак,
на  ній вказані місця і дати
диких різанин міського люду і грабежів.
Безправні жінки, бідні діти,
цілі села зникли без сліду.
Повсюди помазані злодії номенклатури,
які до сих пір кадять фіміам
у храмах брудної і дикої історії імперії.
На цій мапі імперії до сих пір
вихваляють злодюг в храмах,
хоча вони не збудували жодного храму,
і цю віру не сповідували.
І люди, що б'ють лобами в  ікони
отих злочинців, не мають
ще власного розуміння,
не мають ще свого досвіду,
проте дуже горді з того,
що хутко крадуть у себе самих волю,
і швидко продаються в раби за кордон.

Старі мапи свідчать проте, що ми,  
оптимісти по життю, з власної волі
працюємо на власні успіхи.
Ось тому ціле тисячоліття
витрачали сухий порох
на цих зажерливих сусідів-імперій,
і докладали великих зусиль саме
для розбудови своєї Батьківщини.
Не хочу дерти кирпу – і не буду
триматися гордовито, є висновки.
Проте не будемо розуму позичати, –
нам свого розуму вистачить.
Також не збираюся наразі продавати зуби –
і сміятися з того давнього часу,
бо маю наразі, власне лихо - війну.
Отже, не завжди хочеться тикати свого носа
– і з’являтися перед старими мапами,
а тим більше дерти кирпу –
і триматися аж надто гордовито,
мені, розуму ще вистачить на творчість