Літня лоза звивисто гнеться і гнеться.
Літо непросто прожито, - пережито галас.
Атас! Летить! Розбиті запнуті міста на Дону.
Згойднуло дибом світ, розчахнулися вікна.
За вітром зігнуло, витиснуло і викинуло геть.
Мій межичас летить перекатами, лише раз
лопотить, тулумбасить, над річками Панас
тремтить лежача блакить, монпарнас,
припас перелетів три річки на Львів.
Мерехкотить діамантами весь Луганськ,
дзижчить раз-у-раз фугас, прямо на нас.
Двиготить каркас  УАЗу, під час цього
кавказець спасься, граючи  на контрабасі.
Ось головує Тарас посеред терас. Украли  унітаз.
Живий Дикобраз взявсь за тиндитряс.
Водночас тріскотить запаска, це ас.
Палахкотить парнас, горить ловелас.
Завчасно брязкотить прикрасами камаз,
трясе нас час,  дає усім ляпаси,  горять іконостаси,
колотять  маси, -  контрабаси грають джас.
Гуркотить весь шинквас без ковбас. Загас перегар..
Пахтить важким кулеметом Тарас посеред гримас,
стукотить повсякчас на весь обгорілий Донбас,
чую відрази,  басом торохтить оскаженілий Панас.
Свистить весь час, сказився, гупотить назагал.