Цивільні садисти,
цвіркуни-ласуни,
у катівні.
Вози із домівок - до води.
Готові до насолоди кати.
Ковтають самі себе вістуни,
мов звуки на кобзі.
Сльози лози, чугайстри виповзли,
світлі алмази - очі в краплі роси.

На кордоні оази чути луну, -
викрики орків,
Проходять контролі безрогі,
заздрісні, проворні-моторні.
Примари літають, хрюкають
в повітрі над цвинтарем.
Похмурі зелено-чорні привиди,
байдужі з кошмарами.

Настирні в дії - жорстокі аскези,
окупанти в таборі смерті.
Ірпип'ятьські Пегаси муз
дуже злі від бонзи.
Чорнобильські імпрези
глузують з платформи.
Заполярні вампіри-інвентарі
в крогодськім ефірі вздовж дуги.

Всілякі рохкають пихи потворні, -
зашурхані орки з усіх сибірів,
охочі до всього, лицемірні в гонорі.
Так ні, ще худоби шурхають всюди.

Приторні вульгарні гонори кумарних кровожерів.
Високі амбітні очільники вибухають
на мінах-дикунах у лукавих вибоїнах.

Згорілі зарази байстрюків на палацем.
Особові мотиви зневіри царю. Уїдливі.
Впокорені боговози в екстазі від гільз.
Табун гризунів під валунами гарбузів.
Глуши проказу локомотиву - у двигуні-віщуни.

Зажерливі чвари під харциз кризи.
У повітрі чути грозу із турбіни.
Колотнеча смерті, грізна буря мовчунів.
Татуйовані тріщини стіни, літаючі шхуни.
 знову рвуться гуни і валять будівлі з ніг.
Повзуть злі колумби, як свідки варварів.