укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.09.26
Роздрукувати твір

Роман Коляда

Сонет?

Наче кров, з водою розмішана
Небо на заході сонця.
Завтра вітер жбурлятиме в очі
Пісок, розпечений пристрастю ночей,
Коли попелом мого серця
Я осипавсь на твою душу,
Аби в тілі твоєму воскреснути новим життям.

Небо на заході сонця,
Як дзеркало хворобливих мрій,
Відбиває біль моєї душі.
Я пірнаю в безодню неба в твоїх очах
Й розбиваюсь об стіну нерозуміння.
Навіщо світові така безвихідь,
Краще сивим птахом
Пісню останню подарувати хмарам
Та в них і знайти свій дім.

Завтра вітер жбурлятиме в очі
Солоні бризки сліз похмурого моря,
А чайки замість риби в його водах
Ловитимуть рештки моїх мрій.

Пісок, розпечений пристрастю ночей
Стане піском, яким час замете
Смертельною заметіллю
Сліди наших прагнень
На тілі земного життя.

Коли попелом мого серця
Посипатиме голову богиня втрат,
Коли звуки моїх пісень
Сягнуть найвіддаленіших зірок,
Щоб знайти хоч там когось, хто їх зрозуміє,
Ти згадаєш:

Я осипавсь на твою душу
Пелюстками квітів, що ніколи не розквітнуть.
Я замерзав у холодному подиху вічної осені
Та завжди мріяв про всесвітню весну,
Аби в тілі твоєму воскреснути новим життям.

А зараз небо, наче кров розмішана з водою
І моє серце тріпоче крилами стомленої чайки.
Течія часу несе мене туди,
Звідки ще ніхто не повертався,
В моє життя.

2005
Київ
© Роман Коляда
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні