Він мав гарний млин на старому руслі
Навкруги поля та кущі загуслі
Механізм новий та надійна гребля
Він віддав борги, а нових не треба
Де він був раніш, важко те сказати
Є лише казки, козаки, казакі
Німаки, ляхи, лужичі, хорвати
Довгий шлях його до своєї хати
У роду його не було роззяви
Кожен клепку мав, сам собі хазяїн
Зовні крепкий був, рано кликать дідом
Скільки літ йому, може, й сам не відав
Він повагу мав в людях посполитих
Лодю він мостив добре наче плитку
Завжди вправно він по хазяйству шпортав
Та не шанував водяного чорта

Дідько ж поряд жив, кажуть, десь під мостом
Роги мав та шерсть, та собачий хвостик
А до того ж він мав паскудну вдачу
Всюди рилом ліз і нє мог іначє
Він ходив вночі та не спав уднину
Вимагав собі всякую данину
Кожен день, бува, не утне, так скоїть
Та мірошнику не давав спокою
Млинаря того як на стежці стріне
І не обійти - наче вріс корінням
Каже: "Брат, прівєт! Ми ж брати з тобою
Нам би накатіть і ходіть юрбою
Нєразлучно жить у мороз та спеку
Не пускать в наш млин нєдочєловєков
І тогда би нас уважалі люді
Ти куда, братан? Я ж нє хрєн на блюдє
Я ж пока вєду вєжліво бєсєду
Ти не злі мєня, бо возьму наєду"

І наїхав він з усієї сили
Упирі навкруг радісно завили
У глухую ніч - думав, що зненацька -
Наваливсь на млин він зухвало й хвацько
Задрижав сарай, похилились вишні
Той, що греблі рве, водяник зловтішний
З порожнечею під мохнатим писком
Напустив на млин нечестиве військо
Виривалась смерть із отруйних залоз
Та не все йому сталось як гадалось
Так бува - чаклун чаклуну не рівня
З'ясувалось, що млин той був чарівний
Хоч потвор отих там було чимало
Та всмоктав у кіш млин усю навалу
Не загинув світ, не згустився морок
Лиш заповнив вщент скриню тонкий порох
Водяник завив, засичав, замекав
В небеса здійняв хижії комети
І погнав вперед натовп незліченний
Все воно взялось начебто знічев'я
Захитався млин, застогнав мірошник
Долю не купить ні за які гроші
Безкінечно пре товариство чорне
Дим іде з коліс, та скрегочуть жорна
Бо хоч військо це із гівна та палок
Та до біса їх. І лайна немало
Блискавки з небес, світ вирує нижній
Не скінчилося навіть в два-три тижні

Де тут є кінець, чи мораль, чи кода
Чи є натяк тут, чи хоч пляшка глода?
Кожному буде по ділах та вірі
Казка ця іде у прямім ефірі