-1-
як вигулькнеш із кнайпи то подивись униз
куди небесний снайпер націлив свій обріз
він мітить в третє око небачене ніким
ти загубила спокій а повз летять віки
вже намічає куля свій шлях по черепах
гуде тривожно вулик прадавніх черепах
а дівчина приблуда присівши на баняк
плекає план паскудний як душу обмінять
й нове набути тіло та марні бариші
нема нікому діла до зайвої душі

-2-
розбиватись на друзки розлітатись на частини
квітнуть хай усі бузки зачека пейзаж пустинний
ось мішень а ось рука слово ось а ось і спікер
зараз юна та струнка згодом копія копійки
вічність бризнула зі скронь як із тисячі порізів
дивна доля у долонь ти вже тут мій хтивий грізлі
ніжний ніж крізь ряд дзеркал павич льоса муракамі
іконічний ідеал весь прикрашений друзками