Опубліковано: 2022.05.14
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Юрій Монарха

Оккам

Как будто из Вознесенского

Я – Оккам!
Глазницы у окон нам выклевал ворог,
влетая в разбуженный город.  
Я – Грохот.    
                     
Я – Море.
Шлю вражий
корабль
на дно неизбывного горя.
Я – Доля!

Я – Небо,
несущее небыль
всем оркам, дрожащим в окопах.          
Я – Оккам!

О, проза
Возмездья! Взвил залпом обратно                      
я пепел незваного войска!
И в многострадальную землю вбил ржавые кости,
как гвозди.
Я – Помста!

2022
© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53783/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG