укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.11.21
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Музей тортур


Спраглі слова, у скорботі очі з вогниками сліз.
Моя біль поета - диво творить під викрики істин.
З блискучих уст його турбує запах нової України.
Чорне тавро інквизиції чекає нових посіпак.
Пугарів таємно присипали чадним піском.
Шалений кліп в очах кодла наймитів-охоронців.
Заграви від струсу струмів у міцних жилах
прометея-вигнанця, прометея-в'язня.

Він ось, як ватра, натомлений в пеклі котлів,
горить на крутій скелі, і над ним вибухає тиск,
у пекучому казані шкварчить і шумує черево.
І над ним угорі тягар людських бельбахів,
кісток і трупів після розтинів, затятих від
дикої влади Москви, з хрестами ганьби.
Оцей лютий одур лежить і досі на плечах народів.
У прірві здихає проклята імперія зайд-босяків.

І знову безум після свавілля банд в Україні.
Вільний політ соколів уяви між люті блискавки.
Хвилюють добу некрофіли, гвалтують трупи.
Повзуть валуни черепів у вічні мандри
огидних поетів, поганьблених шукачів
кипучої правди після зашорених кривд.
Страшна привид-тиша вилазить з архівів,
а в літописах прадавньої доби Русі - павуки.

Отрута блюзнірів. На майдані ковалі правди
підняли синьо-жовтий прапор визволення.
Прапор боротьби в лихоліття руїни і потвор.
І фуркає натовп від шалу, трясуть склеп
 отрути радянської омани та підлости святош.
Гострі слова свідомого відчуття зради,
і скаженіє розпуста життя в пахучих садах сатрапа.
Гіркі листи  сатрапу від одинових матерів і вдів.
Гнів і грім ревучих майданів біля музею тортур.
Огуч сили у безсиллі неосвіченних дикунів при владі..
Немовчазне сконання віри поміж убивств і душ.

Я не бачу гордість чесних, одні тихомирні,
в пітьмі музею  скупих волоцюг наказує сатана.
Напружена сила духу сердитих гала-концертів.
І репають проламані черепи під картузами.
Бліда неміць голосу висмоктує з народу міць.
І влучає, точно, встромляє стрілою прямо.
Захриплі рвуть на шматки і палять папери.
Потворні роти і замулені очі постали
перед напівмертвим тілом вождя-палача.
Несмиренна луна бенкету крові і сваволі.
Просмалені тютюном окови у казематі.
Туго стиснуте серце у палача перед помостом.
Замовлені страти  за підписом прихвостнів,
за нову жагу встромити  ніж у серце
скажених  злодіїв в законі.

Безумна помста жахів, нечувана досі сурма,
Чується клятва злодіям-катам з уламками
доброї душі великого народу.
Пряме прокляття, - цей ситий каламар
сатрапу дарує добру рожеволику коханку.
За вибриками в ярмах безсловесного радника
розпарена гіркота в  одурених горлянках.
Це помста іржавих джерел, овіяних надій на волю.

Буремна  схизма кульгавого в лабіринтах
вічного в'язня палаців з дрібним сумлінням.
Золоті слова суворої тьми, одинокого жаху,
Повзучого страху в живому пеклі світлого сузір'я.
Знесилення нервів нічних циферблатів,
від грюкоту курантів, залізних грат тюрми.
Голод бездомних, уламки хрещених в Україні,
простори замордованих і світи обікрадених,
затяжною істерією шобла олігархів-крадіїв.

Світлі пломені пам'яті з пустих зіниць,
героїчної тисячі захисників стократні.
Криваві сліди тортур після огрядних ідилій.
Рипіння підлоги від себе і до цілого народу.
Внутрішній виднокол собору в червнцях.
Власне осяяння у собі. Добро волі у німбі.
Безтям моєї журби, коли читаю історію
звикання до кайданів у ярмі імперії Москви.

Брама смерті перед нами. Тепер чад Донбасу.
Але ми - живі і здорові, хоча й бідні після трощі.
Ми - вільні привиди. І ми - ще люті химери.
Дуже швидко стече з пера
 брудна кров поетів-рабів,
поетів з ножами у серці.
Гул нерухомого майдану.
Чути перекати колючих дротів
Чути важкі думи серапіонів  народу.
Гуртуються сотні крилатих месників.
Будуються гуртом, кружляють толокою.
Злітають прокляті слова і чути вітер
заковпачених гнобителів України.
У нас - все у війнах,  своє лихо і свій голод.
У нас - свої біди, страждання, аварії,
 і бідування людей після катастрофи.

Самотрата минулого - не вихід.
Берись за самого себе тепер.
Якщо - ні, тоді скоро вороги
візьмуться за тебе самого.
Надлам гніву німої голоти.
Не чекайте небесної мани
після розстрілу Небесної Сотні.
Важке, але невпинне оживання
перерозтерзаної  України.
Стався надлом самомужності
в  боротьбі за Україну з крутієм із офшором.
Ми - вистоємо, таке наше кредо.
Наш задревшаний, могутній
Славутич ще живіше потече
у великий народ з надією на мир.



2021
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні