укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.06.23
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

я жила с человеком который хотел меня убедить что я не умею распоряжаться деньгами
ничего чтобы себя порадовать всё только с его разрешения радость ушла из моей жизни
словно вся моя энергия уходила в воронку в противовес я радовалась простым вещам солнцу там например
наверное у нас было два разных вида депрессии
мне хотелось сорваться и поехать в другой город
а ему хотелось кого-то поучать как жить не нужно
я вспоминаю этот интеллектуальный снобизм но у меня он прошел к тридцати годам я поняла что ничего не знаю
если бы мы встретились когда мне было двадцать это я бы его поучала занудным учительским голосом но к счастью тогда мы не встретились мне всегда интереснее было учиться
это привлекало мужчин которые просто любят самоутверждаться за наш счет но В. действительно принимал меня всерьез и это его бесило
он не привык принимать женщин всерьез хотя некоторых принимал как вселенское зло необъяснимое как воронку
а мне он не мог придумать ярлык говорил ты никогда не найдешь себе пару
я говорила ладно давай разойдемся мы друг другу не подходим он говорил нет это ты никому не подходишь
ладно ради бога это я никому не подхожу в чем проблема
мне страшно оставаться наедине с собой я работаю читаю сотни книг пишу лишь бы не думать
я сама себе не подхожу но что уж теперь так сложилось
а деньги я всегда считала средством порадовать близких думала если бы у меня было много денег
хотя моей фантазии не хватало на всё

2021
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні