Блін, пацани! Весна приперла
й тьолки нагло лізуть в очі,
дрочити в мізках люто змушують притьма.
Дибки огир стає, годен вернути повні ночви.
Заколивала його нахрін в стійлі нидіти зима!

Весна придибала, обрізала спідниці,
обдерла пальта з втомлених рамен,
цицьохи випнула нахабно та сідниці
і в посиланнях впхала
на початку свій домен.

Весна довідалась і памперси заметів
набряклі борлаками, впрілі волоче в смітник.
Пакує в стоси гофровий картон,
з ринкових цуплений наметів…
Бомжара п’яна й на пів ставки
соціяльний робітник!

Весна розлилась в трельяжі калюжні,
ікла буруль вхромляє попід комір прямо в карк,
терпляче вислуховує в одвіт слова паплюжні
і тюпки дріботить курити сором’язно в парк
.
Там гембоньки закоханих злипа в цілунок,
під блюзку суне пестить хтиві мацачки…
Гівном собачим густо вишитий лаштунок
оголює паяльником руки.

Нарцисом жовтим та мімозою ґендлює,
шпаком щоночі недорізаним кричить,
на ревматичний біль в коліні лівім репетує
і додає ультрамарин в небес блакить.

Прийшла весна та зашарілися кобіти,
зарожевіли файні щічки в чічок молоді.
Баньки на них вилуплюєш і ніде їх подіти,
відбивши майтки справні з брижами в воді.