І хай би шлях скривала сивина.
Дівчата діставали б нас ві снах.
І синій сніг зими блищав навкіс.
Вгинався в синяві гарячий дріт.

І ми згадали наших братиків.
Наш східний край і відблиски заграв.
Звитяг тяжка живиця - злива й грім.
Я зазирав в надії, у щастя цих хатів.

Живі співанки висій на схід-шлях.
На радість жита  похилились віти,
зазнавши тьми убитих на війні.
А ти прийти живим із східної живиці.

Так, ти навчайсь найтяжчих мрій.
Вбирай під вії біль з її криниці.
Дівчат з вінками ниві привітай.
Блакитний світ світання в запашниці.

Квітки хмільні, ти наливай, в чарки.
Жадання лавр, не для гарячих ран життя.
Над нами сизий дим і чистий чар.
Хай мчить навстріч життя. Гайда!

Прийми три краплі за наш край.
Хай на вітрах пашить наш гай.
Хай запашна хлібина з вітряка
на дні життя вшива нам рай.