Опубліковано: 2007.04.19
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Павло Сухно

Дождь спотыкается

Дождь
спотыкается

сквозь бесконечное
сочетание
стеклянных плевков

и падающих
подметок
ритма повторения
радио
на кратковременных
нотах

по шкале желания
нарисовать лампу
черным

или преломить фонарь
на обожженном крыле
Махаона

удаляясь
к самому горизонту
тишины

где последние капли
оставляют поцелуй
красным...
2006
© Павло Сухно
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/5231/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives