укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.11.03
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

так Вена растворилась пеною морской кофейной пенкой гущей крови детских страхов мостовых ночных автобусов печали
так вот нам выдали вначале один билет обратный что ли счастливым станет если съесть его запив одною кружкой тьмы нет здесь уже не мы играем в немоту в готических пространствах камнеломы
здесь кто-то знает кто мы разве но маршрут построен был без нас и вот смотри как слезы служат украшеньем глаз как мелкий жемчуг чувств отчаянье страстей не прожитых но кто нас выдал на поруки тьма сгущается над нами
кофейни и мосты теперь усеяны крестами брусчатка белой известью блестит здесь лишь любовь сменяла жизни стыд но с ней договориться было не в пример сложнее
смеяться проще кажется над нею тони теперь в кофейной гуще все гаданья наши здесь обречены
вот руки тянутся к тебе из тьмы и тело превращается в пейзаж фрагмент картины тьму что той снаружи кажется равна
допей свой кофе там еще поднимет взвесь со дна печальный ветер листопада
куда идем зачем мы здесь нам ничего не надо было вышли потому что мир прекрасен был и звал идти вперед
нас было мало нас уже наперечет здесь оставалось песни петь устали связки и молчание застыло в песнях талой тишины
мы были выбирать вольны свою историю по крайне мере нам казалось так свинец или отрава всех историй здесь конец печален что ни говори вот разговорник старый наш карман отягощает никто не знает всё равно что мы сказать хотим смотри моя любовь как мир лежит на блюдце
бросай монету в океан чтоб больше не вернуться

2020
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні