Ой відчуваю, ой відчуваю Як земля рідна стогне та палає Як на кожну на хату Зазіхають гармати! Чорні птахи злетілися у стаї Важко гучно зітхає Від поранень страждає Молодий козаченько помирає Мій народ потерпає Мабудь Бог один знає Скільки наших життів ще зібгає!? Ані кращої долі, Ані козацької волі До могил нас женуть генерали Їх доньки та синочки Всі по теплих куточках - За кордони подалі повтікали. Озирнися й побачиш Як сиротонько плаче Що казатимеш ти їй про свободу? Руйнувати й вбивати, Роду кров проливати - Шлях ганебний в забуття темну воду! Десь зозуля кукує, Твої рочки рахує "Не зупинься" - благає мила твоя Повертайся, солдате! До батьківської хати Ця війна не твоя і не моя!
Дословный русский перевод: Ой, чувствую как земля родная стонет и пылает, как на каждую хату посягают орудия! Чёрные птицы слетелись в стаи. Тяжко громко вздыхает, от ранений страдает, молодой казачёк умирает. Мой народ терпит бедствие, наверное Бог один знает, сколько наших жизней ещё скомкает. Ни лучшей доли, ни казацкой воли - в могилы нас гонят генералы! Их дочки и сыночки - все по тёплым уголочкам за границу подальше убежали. Оглянись и увидишь, как сирота плачет - что скажешь ты ей про свободу? Разрушать и убивать, Рода кровь проливать - путь позорный в забвения тёмную воду! Где-то кукушка кукует, твои годы считает... "Не остановись" - умоляет милая твоя. Возвращайся, солдат, в отчий дом! Эта война - не твоя и не моя!
