укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.08.14
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

ты хотел управлять людьми не зная что им больно
я поняла это только благодаря тебе
прежде я отказывалась признавать право что-то чувствовать
так люди не верят что в кровь их проникнет сознание смерти и вирус
так знать не хотят ни о чем кроме ярких цветов и громких реклам
так я думала что не привязана я ни к кому так ты думал что не привязан
но мы чувствуем что за этой плоской картинкой счастья другая есть
об нее можно порезаться как лезвие в старом блокноте
зачем-то точили мы этот карандаш что не нужен нам будет здесь больше
так ты боишься не зная что другой человек думает о тебе
что он знает о себе слишком много неизвестных
в этом уравнении вирус добавил сюда новый х
мы сидели когда-то в парке имени поэта русского
мимо нас прошла женщина с маленькой девочкой ты помахал ей рукой
но с улыбкой какой-то кривою как я понимаю теперь любил ты детей или ненавидел
бог весть это в памяти всё я могу удержать но зачем мне теперь
как говорили герои старых романов, "ты не знаешь своего сердца"
впечатления мелькали перед глазами словно калейдоскоп мы боялись остановиться
страх как скользкое тело змеи оплетал
ты не знаешь своего сердца а говоришь что знаешь
ты сказал чтобы я читала Маркса я спросила ну и что тогда мне не придется работать?
мы стояли в толпе юных хипстеров слушавших "Дичку"
нас тянуло друг к другу но отталкивало всё равно

2020
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні