укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.08.13
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-424

Сразу в скрытую враждебность – из энтузиазма.
«Как?» – воскликнете.
Мгновенно! Вниз! На семь тонов!
Наблюдали Ктулху, Диоген и Семиаза,
как на небе гасло светоносное пятно.

Вот – барахтаюсь, да свёртываемость сметаны
подозрительно ничтожна, в зуб её ногой.
Уплывают без меня на бригах капитаны
отоплению навстречу – в славный Уренгой.

Кто рассветом над дорогой разрисует ватман
так, чтоб намертво заткнулся мой онтогенез?
Представляете – пацан, карабкаясь по вантам,
отрывает прихожан от православных месс.

Век, другой – а он всё троллит мышцами с отливом
разъярённых голиафов, гложущих булат,
и спектакль длится над оврагами орлиный
дольше докучающих патетикой баллад.

Я тянул на этот утверждённый Богом левел,
избегая физкультуры как машины зла,
научившись горизонты отделять от плевел
шилом, что торчало из холщового чехла.

Да, тянул – хоть сам себе боюсь отныне верить:
ковыляю по дворам с прижаренным крылом,
ибо от былых многословесных артиллерий
«до-ми-соль» осталось, как опальный триколор.

Да, признателен ребятам, вызревшим постфактум.
Помню. Не забыл. Лишь от разрыва жил в плече
матом разражаюсь трёхэтажным и хвостатым,
запуская однострунную виолончель.

Так как не был ни в веселье, ни в консерватизме,
не пойму, как лёд сухой лакается котом.
Да и без познаний лишних лучше обойтись мне,
если даже гнев собачий – неподъёмный тон.

2020
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні