Щось щемливе шаснуло повз, по щоці. Не вхопиш. Якось небо глянуло на мене, наче я не летів, а повз. І сказало Щось щемливе. Так тремтливо Зависли Краплі сліз. А із неба Все одно Ніхто не зліз. Все одно У душі Так тремтливо. Защемило В душі. Наче серце В лещатах Защемило. Навесні Серцям, Повз які щось щемливе шаснуло – Так тремтливо.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”