Юлії Бро  
Здоровенний
твій найдовершеніший
внесок в моє
полімовне життя-буття  
з превеликих ідей Платона.
Це був час узріння
майже отакенного
позамежного марення
непередбачуваної
в бурлескній ліриці
Юлії Бро,
з її позаземним гортанним звуком,
від якого внутрішньо переживаєш
колосальне опалення
струмом гіпер-емоцій,
котрі вповні оповивають  мене
гігантською ореадою кохання.
Величезна оргія  
з кольорів буття,
з мара-почуттів
орнаментують
переживання спогаду
про її ліричного орлана
з нео-малої Батьківщини,
де відбувся велетенський
оргазм моєї розмаїтої волі
під час епідемії сорому
в незалежній Україні.

І я зараз можу  
ніжитися в своєму
найсмердючішому тілі
на радість живого мреця,
в якому вона зупинила
грандіозний полі-інфаркт
під час святої аури сну
з афектом гніву
на світському прийомі
у невпевненого
Олександровича.

І я тепер хочу
пестити в своєму
роденівському торсі
афекти еразмового
небіжчика Ісуса,
в котрому вона відкрила
капітальний нано-струс
в центрі серця
з фрустрацією смутку
під час державної опали
Олексійовича.

І я нині прагну
голубити в своєму,
майже усейн-болтівському,
модернізованому  тулубі
гнівні настрої мертвяка,
в якому вона придушила
монументальні епітеліоми
на фоні агресивної пам’яті
з нападами мрій
завжди капризного
Федоровича.

І я сьогодні бажаю    
леліяти в своєму монастирі,
майже бубабувські радості,
в орнаментованому тулубі
несвідомого покійника,
в якому вона вгамувала
перенаснажену силу
на тлі  гнучкої напруги
з наїздами  свідомих надій
завжди дезорієнтованого
Андрійовича.



І я отеперечки пориваюсь    
приласкати в своїй обителі,
майже усе Лу-Го-Сад-івське  
торжества словотворчості,
в ілюстрованій нірвані
маніакальної труни,
в якій вона стримала
наднепохитну любов
до   мого гнучкого  пензля
з нападами  
пристрасної сансари
на зустрічах
з ментальним
Даниловичем.

І я освоюю  естетику        
пестощів в псих-притулку,
майже весь
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА-ївський    
тріумф видань,
в ілюстрованій феєрії
маніакальної труни,
в якій вона демонструвала
наднезламний  велевсесвіт,
найкрутішої доньки
чарівного Поділля
в прагненні  пересвідчитись
ліричними дотепами
з жартівливим
Макаровичем.