укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.07.04
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

у философа постепенно отравившегося парами скипидара
твердившего терпентин отгоняет бесов смешивая его с одеколоном
ездил по приятелям и знакомым умер в поместье брата ученика
под конец отнялась рука не мог перекреститься
вспоминал харьковский поезд Жюли
против бесов антитела в крови
не выработались говорили доктора
сегодня земля сыра

Жюли водит с детьми хороводы вокруг пионерского костра
как по маслу проваливается во тьму
лицо превращается в пепел растворяется в белом дыму
проводники звенят стаканами кипятком обдают хурму
царский поезд вперед пропуская
скуки тоска мирская провинциальные города
нет не увидимся слишком наша страна горда
разводит себе на потребу агнцев
скармливает волчьему племени
нет не увидимся больше у нас нет времени

бродить средь лесов кольца на тонких пальцах носить
камнем вниз в молчаливом протесте двоеперстия соль
так ты хранишь меня средь сирени своей увядшей
сентиментально-бульварной чуши
мы могли родиться заново могли бы стать лучше
с видной статью характером добрым но твердым как сталь
вот жаль что не стали мы ими
теперь урядник посылает за родными не находят никого
как сироты подкидыши некрещеные дети
что мы будем делать на перекличке
так ты хранишь меня здесь
не разрываешь склеенные странички

как последним причастием выцветшей тканью портьер
отмененной буквой в конце так чтобы о себе в третьем лице
и чтобы ни кровинки в меле лица
чтобы цветения пыльца не смущала дух это тайна двоих
один надеется что там не просто тьма
второй(ая) ничего не отвечая смотрит в окно
за окном железнодорожное полотно
в цветах бронницкого фарфора
берет его за руку говорит мы приедем скоро

2019
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні