Роман КолядаПори рокуНа твої коси впав листок осінній І ти його спокійно привітала, Притисла до грудей І враз мрійлива стала. Я раптом захотів Зробитись жовтим листям. Під твої ноги Перший сніг насипавсь, А ти йому зраділа, мов дитина, І жменю снігу до щоки притисла. Чого б я не віддав, Щоб стати першим снігом. В твоє віконце Дощ весняний стукав. Ти зразу йому вибігла назустріч Долонями росу його ловила. Я так хотів тоді Дощем весняним стати. Та якось влітку Я тебе побачив, Біля води ти грілась на осонні. Я вирішив тоді Для тебе стати сонцем.
|
1999 Київ Збірка "Святі вітряки" та журнал "Дніпро" © Роман Коляда |