Опубліковано: 2007.04.07
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Вiкторiя Тищенко

КОЛОКОЛА 1988-ГО

Как будто в заклубившемся эфире,
толпа стояла празднично-светла.
В тот жаркий день ожили над Софией*
блестящие грибы – колокола.

Христос безмолвный вышел из опалы,
преобразил привычные черты.
И я тогда впервые увидала:
у куполов церковных есть кресты!

На Времени новейшего опушке
стояли мы в асфальтовой пыли.
Нам возвратили старые игрушки,
а Бога так мы и не обрели.

И что сказать, любимые, родные? -
по-прежнему болотом вяжет мгла.
Видать, в тот жаркий полдень, над Софией,
не дозвонились к нам колокола…




2004

* Примечание. «София» имеется ввиду: (простонар.) – Софиевский собор в Киеве.

© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4991/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives