Світ радо зустріча весну
І відкрива їй всі дороги.
Земля прокинулась від сну,
Тож звідки відчуття тривоги
У цей весни чарівний час,
Коли здійснятись мають мрії?
Що так гнітить сьогодні нас
І що руйнує всі надії?
Здавалось, все у нас в руках
У двадцять першому сторіччі,
Ми начебто знайшли свій шлях,
Та опинились на узбіччі.
Кудись всі йдуть, і я іду,
Й проблеми наші йдуть у парі.
Ми просто втратили мету
В психологічному угарі.
І знову премо навмання,
Не вибираючи дороги.
Вернуть нам розум і знання —
Цього лише прошу у Бога.
Ми маєм вийти знов на шлях,
Звільнивши розум свій від бруду.
Бо дійсно все у нас в руках!
Лихе мине, а добре — буде.