Олександр Корж

Чергову пару подорожню
Цей бар підманює дверима
Ти темносвітла - двоєдина
Тебе з мигтінням ототожню

Хай опівнічна гільйотина
Стинає голову порожню
Тебе забути я не зможу
Чи знаєш ти що ти людина?

Чи знаєш ти про це чи ні
Але відчуй тремтіння ніжне
На семантичній глибині
(Це дежавю, тут ми були вже)

Ця ніч густа мов джазу джем
І місяць котиться коржем


Пародiя:

В черговий раз - ну скільки можна? -
Ти грюкнув барними дверима.
Не підберу до тебе рими,
Із Тоторо не ототожню.

Родина це не гільйотина,
Обітниця - не огорожа.
Тягти назад тебе не зможу...
Чи знаєш, жінка - теж людина?!

Чи розумієш ти, чи ні -
Так склеїш ласти або лижі?!
Марную молодість в борні
(У психіатра ми були вже).

Не повезе, так хоч поржем...
Отак одружуйся з моржем!