Опубліковано: 2018.12.22
Поетичний розділ: Наслідування, пародії, епіграми, гумористичні присвяти

Юрій Монарха

Памятник - А. Ладинский

                  «Всё может быть! На заседанье чинном
                    Мне памятник потомки вознесут…

                    У памятника пёсик в назиданье
                    Поднимет ногу, милой жизни рад,…»

                                Антонин Ладинский

-----------------------------------------------

Я памятник себе не смог нерукотворный
Воздвигнуть сам, принявшись за стихи.
Но есть надежда, что в конторе скромной
Назначат бюст мой в сквере у реки.

Пусть я не Пушкин, даже не великий,
Поэт меж прочих равный (но пока),
Домашних псов и сучек диких
К нему не зарастёт заветная тропа.

Подъедет к скверу «Зим» в окраске строгой,
И некто важный пустит к бюсту пса.
А милый Джим под ним поднимет ногу,
Смотря в мои латинские глаза.

Из всех домов, из грязных подворотен
Придут собаки по нужде своей.
И пусть! Ведь, бюст не будет против,
Пока они гоняют голубей.

2018

Из сборника «Любовь зла»

© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49092/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG