***
рвуться думки мої на вітрах
і слова – на літери
смисли гублю  – лиш печальне «Кру»*
ледь чую як відгомін…
зрушився звичний порядок всього
голосити не вмію
з вуст лише пара
наче тріску несе мене зараз…
рокам я втратила лік…
міцніє потік…
мабуть «темрява вод»** настала
заслона Твоя
щоби швидше ми зрозуміли
смисли свого буття…
Твої руки досі тримали мене
а нині віддалені
їх я не бачу
не відчуваю
стривожена я
світло нам заступив нарівні
то як  знак усім і мені
що маємо доволі снаги
розгледіть в хаосі
нового порядку шляхи…
за вікном затихала вже злива
світало і в серці моїм ясніло

*мається на увазі пісня-реквієм братів Богдана (слова) і Левка (музика) Лепких «Чуєш, брате мій», де приспів звучить так:
Чути: кру-кру-кру!..
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру…
** Пс. 17 (18): 12