Олексій Кацай Інопланетянка1. Ранок От воно сталося й врешті зустрілися я і дівчина з далеких зірок! В обличчя вдивилися пильно та й розговорилися: – Ці перші доторки!.. – Це – перші іскорки… – Перший крок.. У полум’ї досвітку Землі дирижаблик зменшувався і в очах його відбиття занурювало небуття галактики в невідворотність пожеж буття. 2. День З інопланетянами точилась розмова край двору. Звучало: Кібертрон, Солярис, Татуїн, Пандора… Ці назви линули з луни, бо згадувалися вони міжзоряними командорами. 3. Вечір А ми, вечором з юрми висмикнуті, втікали путівцями українськими за обрії від землян, інопланетян і від власного здивування ними й собою. Чому з тобою ми схожі, неначе не лежить між нами громаддя світів і безодень, нанизаних на часів нескінченність в розбіжності ста еволюцій з імпульсом різним, треком і спіном?!.. Але твої інопланетні губи вже торкаються моїх, земних, і пахнуть сіном… 4. Ніч А поночі голі тіла так спочувають м’ятне небо, як ополонку, зникли безслідно в якій трипільці, атланти і амазонки. Посміхаєшся ти: «Зникли?! Ти певен цього? А, може, вони пілотами вертають додому з пітьми?..» Й невимовленим зорі дихають, мов мояпланетянка: ми – це ви.
|
2018 © Олексій Кацай |