укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41811, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.10.07
Роздрукувати твір

Олексій Кацай

Інопланетянка

1. Ранок

От
воно
сталося й врешті зустрілися  
я і дівчина з далеких зірок!  
В обличчя вдивилися пильно
та й розговорилися:

– Ці перші доторки!..
– Це – перші іскорки…
– Перший крок..

У полум’ї
досвітку
Землі дирижаблик
зменшувався і в очах його відбиття
занурювало небуття галактики
в невідворотність
пожеж буття.

2. День

З інопланетянами
точилась розмова край двору.
Звучало:
       Кібертрон,
       Солярис,
       Татуїн,
       Пандора…
Ці назви линули з луни,
бо згадувалися вони
міжзоряними командорами.

3. Вечір

А ми, вечором з юрми висмикнуті,
втікали путівцями українськими
за обрії від землян,
інопланетян
і від власного здивування
ними й собою.

Чому з тобою
ми схожі,
неначе не лежить між нами
громаддя світів
і безодень,
нанизаних на часів нескінченність
в розбіжності ста еволюцій
з імпульсом різним, треком і спіном?!..
Але твої інопланетні губи вже торкаються
моїх, земних, і пахнуть сіном…  

4. Ніч

А поночі голі тіла
так спочувають м’ятне небо,
як ополонку,
зникли безслідно в якій
трипільці,
атланти
і
амазонки.
Посміхаєшся ти:
«Зникли?! Ти певен цього?
А, може, вони
пілотами вертають
додому
з пітьми?..»  
Й невимовленим
зорі дихають,
мов мояпланетянка:
ми – це ви.

2018
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні