укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.05.10
Роздрукувати твір

Варел Лозовий

***

Відцвів бузок, пожовк,
поіржавів, посох.
Зійшла на пси
скажено наркотична пахіть.
Під вітром торохтить,
як у мішку горох,
й тужавим біцепсом
не випинає навіть.

Бузок зара сачок,
а був колись качок,
тижнями з тренажерних
не вилазив залів.
Тепер нахромлений,
як черва здохла на гачок,
нащерть позбутий
буття сенсу та запалу.

Пропав бузок,
настав йому гаплик,
додолу всіявся
хрещатим квітом.
Вже не метляє хвацько
запорозький шлик,
пустивши вчвал коня
шаленого за вітром.

А вчора ще буяв, двигтів,
пнув в носопирло
розпашіле гроно,
та гроном тим
у потойбіч летів
й душив, мов мавр
горлянку хирну Дездемони.

Згнідів бузок,
потовк перлин разок,
обвис плечима,
попустив рамена,
не хоче вранішніх пісень,
а перед сном – казок.
Сумує в щільнім
затінку душа зелена.

Закис бузок,
підгарлям вниз обвис,
в пивас обнурив
писок зизий в пабі,
міркує сумно, перевертень-лис,
про невблаганний перехід
із вабі в сабі.

Завис бузок,
що над струмком Нарцис,
зігнувши вудлисько
над поплавцем завмерлим,
депресія його трясе
і косить люто шиз,
та вулканяче
з гамузом усім
ковтає жерло.

Похнюплений,
на лапках куцих ледь стоїть,
на першу з другої переминає кволо.
Де твоя синява, козак?
Твій вайолент? Блакить?
Добірним зернятком
ущент напхане воло?

Та верне квітень знов,
рік щойно просвисне,
і новим вибухнуть
салютом повновиді грона.
Чим більше їх ламать,
густіш тим, кажуть, наросте!
Та постає у серці
божа заборона.


https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2190924010932781&set=a.1265428963482295.1073741841.100000456116479&type=3&theater

2018
© Варел Лозовий
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні