У Запоріжжі дощ і не стихає,
Змиває зовсім жовтий лист дощем...
Свій другий місяць осінь завершає,
Вливаючи у душі тихий щем.
Сумує небо і сумують люди,
І нині дощ, мов суму пелена...
Цей тихий сум і взимку з нами буде,
А радість подарує вже весна.