Зоглянься, божа співпадальньо,
чарівний увімкни алаверди,
синхронні щоби стали
космос дальній
та ямна вбиральня,
й на Січ добулися черкаси з Кабарди.

Вернули жиби моди нам сарматські –
чоло голене та гадючий чуб,
страмена куті і звичаї хвацькі,
ще й родоводу аж під хмару дуб.

Тобі це учинити ніц не важко,
що дати пити в човник рук
джерельної води!
Най же радіє
мастодонт зохлялий
й засипіла пташка,
що к нам на Січ таки
добулися черкаси з Кабарди.

В них сагайдаки повні
та шаблюки гнуті,
потужний тепловізор
й безпілотником – аркан!
Гравітаційним полем
від підков до списів ген запнуті
і не підвладні ані чарам злим, ані рокам.

Прочуняй, божа мудрагельньо,
зведи над степом автобан,
розвій у потерчатах дух пекельний,
але й затятих не швиргай в казан.

Зведи нам мур від вороженьків,
невидимий - та не здолать!
Та вниз пішли нам янголів –
бодай хоч жменьку!
Прецінь, як мона,
то й усю небесну рать.

Хай вона прудко полетить над полем,
позбувши нас навали вражої біди
в личинах та козацьких строях
стрімких черкасів родом з Кабарди.


https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1902512203107298&set=a.1265428963482295.1073741841.100000456116479&type=3&theater