Опубліковано: 2007.04.01
Поетичний розділ: Сонети

Вiкторiя Тищенко

Ставочка застывшее озеро

Ставочка застывшее озеро.
Днем здесь прячутся звезды.
И настоящее золото
растет на пшеничных колосьях.

Здесь юность на радость живущим
цветет, невзирая на сушь.
И зрелость по крыш черепушкам
стучит кулачищами груш.

А люди! всех пришлых, уставших
здесь примут, водой воскресят,
и лишнего слова не скажут,
хотя они вправе сказать:

«Пускай и бедны наши хаты,
зато мы иным богаты…»
2006
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4660/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives